Сакральний підхід

Розмова – це зал кривих дзеркал.
Врахуй одне (щоб не хитався дах):
Має сенс не те, що ти сказав,
А те, що кожен у сказаному почув.

Любов Козир

У Сакральній астрології доля – це програма випробувань душі людини Богом і складається з 3-х компонентів – фатального (можливості) та змінюваних (потреби та здібності). Програма ця вручається Богом кожному новонародженому в момент народження. Мета – навчити людину добровільно та усвідомлено діяти відповідно до Божої волі.

Яку роль у реалізації персональної долі грає астрологія (СА)?

“І сказав Бог:

Нехай будуть світила на тверді небесній для відокремлення дня від ночі, і для знамень, і часів, і днів, і років;

і нехай вони будуть світильниками на тверді небесній, щоб світити на землю. І сталося так.” (Бут.1: 14,15)

Якщо ми згадаємо, що “доля людини – від Господа” (Прип.29:26), а “зірки – знамення, видиме явище, дане Богом на підтвердження будь-якого Його слова або завіту”, треба визнати, що вивчення долі за допомогою зірок у Біблії не засуджується. Тим більше, що жодних ознак окультизму взагалі і гадання зокрема астрологія не має, бо, на відміну від окультних практик магії та мантики, не користується інформацією, отриманою у потойбічних сил і не потребує якогось посвячення.

Ці та інші наведені нижче факти пояснюють наявність великої кількості астрологічної символіки в храмах Католицьких і Православних (див. спеціальний розділ). Видатний астролог ХХ століття Девід Хемблін стверджував:

«Традиційна астрологія (разом з новими методами) складається з великої маси не пов’язаних між собою тверджень, що складаються майже повністю з істин, напівістин, невиразних здогадів і забобонів. І оскільки ці твердження не ґрунтуються на якихось фундаментальних та доведених законах, астролог не може визначити істину, не маючи надійних критеріїв. Безперервно звертаючись до положень астрології та проникаючи вглиб фундаментальних принципів, що лежать у їх основі, можна сподіватися побудувати на руїнах старої нову астрологію, фундаментальні закони якої (або їх частина) відомі, хоча завжди стоїть питання про їх дію в конкретних випадках. Нова астрологія, ймовірно, у багатьох відношеннях буде схожа на стару, але прекраснішу за стару, оскільки буде ближче до істини, дасть можливість ясніше чути «музику сфер» (63. 169).

Як бачимо найавторитетніші астрологи досить тверезо оцінюють сьогоднішній стан своєї професії та перспективи підвищення її репутації. Як це не парадоксально, але астрологія, про яку мріє Д. Хемблін, вже існує. Однак цей напрямок, що категорично спирається на Біблію, поширений набагато менше, ніж астрологія окультна. Використовуючи ті ж астрономічні дані, Сакральна Астрологія відрізняється від окультної точною духовної позицією, орієнтованою на християнські ідеали, конкретністю та зрозумілістю мови тлумачення, концептуальністю парадигми та перевіриністю результатів, а головне – відмовою від прогнозування термінів доленосних подій. Аналізуючи по гороскопу долю кверента (людини що звернулася за порадою), астролог сакрального напряму визначає її схильність до того чи іншого гріха; підказує, що треба змінити у собі, щоб процес очищення душі став усвідомленим і цілеспрямованим, але головне, визначає як повною мірою реалізувати доленосний потенціал даний Богом людині при народженні.

Матеріал, з яким працює астролог, – людська душа (психіка), а тому помилки у цій сфері надто дорого коштують як кверенту, так і астрологу. Саме цим пояснюється така пильна увага астролога сакрального спрямування до питань релігії та віри. Справжній фахівець СА повинен підняти свідомість кверента не до рівня власної свідомості, а до рівня власного ідеалу, тому система цінностей самого астролога має бути точною, конкретною і недвозначною.

Найвищим ідеалом усіх часів та народів є ідеал Любові – Любові до Бога та до ближнього.

«Почувши [це], Ісус каже їм: не здорові потребують лікаря, а хворі;

Я прийшов покликати не праведників, а грішників до каяття. (Мар.2:17)

Звідти слідує, що Християнство це лікарня, головний лікар якої Христос, а пацієнти – Християни.

Кожна людина хвора і насамперед духовно. Але кожен хворий потребує перш за все вірного діагнозу бо без правильного діагнозу успішне лікування неможливе. Знання особливостей індивідуальної долі дає можливість астрологу унікально точної постановки діагнозу душевних аномалій. А універсальне лікування як фундаментальне вирішення практично всіх проблем людини, полягає у духовному будівництві.

Християнська релігія вказує воістину гідну мету життя і єдиний шлях до неї. Сакральна астрологія, визначаючи за допомогою мови зірок (знамень) відмінність між людьми, з’ясовує персональні особливості, які допомагають чи перешкоджають кожному успішно пройти цей шлях.

Як усяке знання, чи то фізика, хімія чи математика, астрологія не може бути духовною чи бездуховною, доброю чи злою, темною чи світлою. Руйнівність чи творчість знання проявляється залежно від цього, у чиїх воно руках і яким цілям служить. І як атом, що зігріває житло людини, може перетворити його на попіл, так і астрологія в руках людини жадібної, амбітної, владолюбної стає знаряддям зла. Як казали давні:

«Мудрість — це квітка, з якої бджола робить мед, а павук — отруту, кожний відповідно до своєї природи».

Парадигма Сакральної астрології проста:

«Є тіла небесні та тіла земні; але інша слава небесна, інша земна. Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі. (1Кор.15: 40,41)

Про прогноз Господь висловився недвозначно:

«Він же сказав їм: не ваша справа знати часи чи терміни, які Отець поклав у Своїй владі, але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Мені свідками в Єрусалимі та в усій Юдеї та Самарії, і навіть до краю землі.»

(Дії 1:7,8)

Сьогодні домінує думка, що ідеалом астролога є можливість робити доленосні прогнози різного призначення з максимально можливим ступенем достовірності та точності. З сакральної точки зору, ідеал цей видається не лише убогим, а й ілюзорним, оскільки ігнорує фактор свободної волі. Втрата світової астрологією сакрального фундаменту в якийсь момент історії призвела до заміни справжніх орієнтирів хибними, а значить до протиставлення астрології та духовності. Саме претензією астрології на точне знання строків і форми втілення майбутнього, абсолютизацією неіснуючого впливу зірок, пояснюється скептичне ставлення до астрології Християнської Церкви:

«І щоб ти, глянувши на небо, і побачивши сонце, місяць і зірки і все небесне військо, не спокусився і не вклонився їм і не служив їм, бо Господь, Бог твій, приділив їх усім народам під усім небом» (Втор. 4.19).

Головна проблема астрології в усі часи полягала в ставленні астролога до прогнозу. Сакральний підхід розкриває колосальний діапазон інформації, закладеної в долі кожної людини. Кількість найзагальніших питань, на які може відповісти астролог, без прогнозу величезний. І це лише загальних! А якщо в деталях? Але цей шлях вимагає знання базових основ, практики, досвіду та постійного розширення уявлень про людину.

З прогнозом здавалося б усе набагато простіше. Що потрібно сучасному астрологу, щоб досягти успіху в передбаченні майбутнього? Створити комп’ютерну програму, яка враховувала б всі відомі методи прогнозування і синтезуючи їх видавала б остаточний результат, зокрема й тлумачення прогнозу. Чиста математика! В прогнозі цінується конкретність і точність, що з сучасним рівнем математики, програмування і ШІ досягається, начебто, елементарно. Але! Дані міркування правомірні тільки в тому випадку, якщо прогнозується перспектива об’єкта, що не володіє розумом і свободною волею, а тому не має вибору. Але людина має і те й інше – отже, її поведінка у будь-якій ситуації поліваріантна, а значить непередбачувана, що підтверджується відсутністю скільки-небудь достовірних методів астрологічного прогнозування точних дат доленосних подій. І це незважаючи на тисячолітній досвід досліджень і реальної практики в цій галузі.

Але “прогнозери” погоджуватися із цим не хочуть. Чому? Та тому, що знання майбутнього кверента дає над ним владу, владу над його свідомістю і … над його гаманцем. Тому й підтримується роками та століттями вогонь під намальованим казанком у комірчині Папи Карло, у якому “вариться” казка про швидке відкриття (або перевідкриття) абсолютно точного методу астрологічного прогнозування. Тільки тих, хто хоча б понюхав запах із цього казанка – на жаль, не зустрінеш.

11 вересня 2001 року весь світ був вражений страшною трагедією у Нью-Йорку. Якби знайшовся хоч один астролог, який зумів би передбачити цю подію, репутація астрології в усьому світі злетіла б на нечувану висоту. Однак нічого подібного не сталося, хоча “фахівців-прогнозистів” сьогодні вистачає. У чому причина? Швидше за все в тому, що сфера компетентності астрології, сфера її по-справжньому ефективного застосування – дослідження вродженого потенціалу людини, а не прогнозування її вчинків і доленосних подій.

У такому разі чому деякі астрологи періодично дають дуже точні прогнози щодо окремих осіб і навіть країн? Та тому, що цей прогноз є результатом не можливостей астрології, а вроджено сильної інтуїції. А астрологія в даному випадку служить лише вдалим маскуванням.

На думку академіка Д.Лихачова, «самостійну творчу особистість формує самостійна творча діяльність». Обов’язковою умовою становлення особистості стверджується повноцінна реалізація свободної волі, отже самостійність. З погляду сакрального знання, свободна воля є даром Божим і її реалізація є не лише правом, а й обов’язком кожної людини. Доля ж, або Фатум, як індивідуальна програма випробувань душі, дається людині Богом при народженні у вигляді моделі цих випробувань, а також умов, у яких відбуватиметься вольове цілеспрямоване самоформування особистості.

Підсумок цього процесу не є фактором фатальним, а залежить від вибору Шляху та індивідуальних вольових зусиль людини. Отже, фаталізація майбутнього не лише перешкоджає реалізації в ньому волі, а й виконанню волі Божої і тому є гріхом.

У долю кожної людини закладено основні події як етапи випробування її душі. Ці події фатальні за своєю конструкцією та темою, але їх терміни не визначені, а форма та наслідки залежать від рівня духовності людини, який оцінює лише Господь Бог. Зростаючи духовно, людина примножує наслідки позитивних подій і послаблює наслідки негативних. Наприклад: т.зв. квадрат транзитного Марса до натального Сатурна, реалізувавшись через подію, може дати травму. Але! Залежно від рівня духовності наслідки у різних випробуваних будуть різні: один відбудеться подряпиною, інший ногу зламає, третій на все життя залишиться калікою… Як оцінить Господь духовність кожного, то кожен і отримає.

Однак, у разі високої духовності кверента та волі Бога, навіть найфатальніша і найжорстокіша подія в житті праведника може пройти непоміченою. Людина духовна приймає від Бога з радістю будь-яке випробування, а тому Господь допомагає йому пройти його з найкращими наслідками, тим самим підтверджуючи правильність обраного Шляху. Але внутрішні причини можуть завадити людині усвідомити, отже, і виконати волю Господа. Завдання астролога сакрального спрямування з’ясувати – що саме цій людині заважає у її духовному зростанні. І крім астрології можливістю отримати зазначену інформацію не має жодне знання у світі.

На противагу натальній діагностиці (вона ж СА) прогноз доленосних подій перешкоджає формуванню смирення бо орієнтує на можливість уникнути Богом даних випробувань. Таким чином, прогнозуючий перешкоджає виконанню Божественного плану і тим самим стає на бік сил, що протистоять Богові.

Правильність будь-яких методів у цій сфері перевіряється практикою. Тисячолітня практика астрологічного прогнозування говорить про те, що точних методів прогнозування майбутнього в астрології не існує і, ймовірно, не може існувати. Напевно, знайдуться і ті, хто з цим твердженням не погодиться. Однак якби це було не так, то астрологія давно була б визнана і наукою і соціумом, причому з суто прагматичних міркувань. Причиною відсутності таких методів є принципове ігнорування астрологами окультного напряму свободної волі кверента та його програмування на заданий результат.

Робот прогнозується набагато точніше за людину. Так чи не простіше довести стан свідомості кверента до рівня робота і тоді всі проблеми точності прогнозу вирішаться автоматично? Саме цим свідомо чи несвідомо займаються астрологи, орієнтовані на прогноз строків подій персональної долі.

В результаті можна констатувати наявність нині двох принципово різних підходів до астрологічного знання: астролог у класичному розумінні слова намагається передбачати майбутнє; астролог, що спирається на сакральні принципи, це майбутнє формує в теперішньому часі, допомагаючи людині розібратися в собі і завдяки усвідомленню персональної схильності до того чи іншого пороку вийти на творення душевності та трансформацію її в духовність. При цьому астролог не підміняє священнослужителя, а готує кверента до зустрічі з ним і у такий спосіб знімає вигадане протиріччя між астрологією та християнством.

Сакральна астрологія вказує чого людина повинна позбутися; християнська релігія – чого вона має прагнути. У цьому випадку астрологія, пориваючи з окультизмом, відновлює своє справжнє призначення, визначене Господом на початку часів – читати Його волю (знамення) за рухом зірок на «тверді небесній». А воля Його незмінна у віках – спасіння душі людини від гріха для любові та життя вічного.